Чим відрізняється скасування арешту майна в порядку ст. 174 КПК України від оскарження ухвали слідчого судді про накладення арешту в апеляційному порядку

Різниця між скасуванням арешту майна за ст. 174 КПК України та оскарженням ухвали слідчого судді про накладення арешту в апеляційному порядку полягає у процесуальній природі, суб’єктах, строках подання та предметі перевірки.

Що ж таке оскарження ухвали слідчого судді про арешт майна в апеляційному порядку?

В апеляційному порядку оскаржується ухвала слідчого судді, якою накладено арешт на майно підозрюваного, обвинуваченого, заінтересованої особи, третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт.

Під час апеляційного розгляду, суд перевіряє:

• законність та обґрунтованість ухвали слідчого судді на момент її постановлення;
• чи були правові підстави для арешту майна;
• чи доведено наявність ризиків, передбачених ст. 170 КПК;
• чи дотримано процедуру розгляду клопотання.

Щодо строків оскарження такої ухвали:

Згідно з вимогами ст. 395 КПК України, ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п’яти днів з дня її проголошення, а у випадку якщо ухвалу суду було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

У випадку пропуску строку на апеляційне оскарження, необхідно подати клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження з підтвердженням обставин поважності такого пропуску строку.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

За наслідками апеляційного розгляду на ухвалу слідчого судді про арешт майна, суд апеляційної інстанції відповідно до ст. 407 КПК України має право:

• залишити оскаржувану ухвалу без змін;
• змінити ухвалу;
• скасувати ухвалу повністю чи частково та ухвалити нову ухвалу;
• скасувати ухвалу і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

Щодо скасування арешту в порядку ст. 174 КПК України.

Згідно ч.1 ст.174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження – судом.

Важливо зазначити, що вказане клопотання подається безпосередньо до суду першої інстанції, яким було накладено арешт.

Арешт майна може бути скасований, якщо:

1. відпала потреба у застосуванні арешту;
2. арешт був накладений необґрунтовано;
3. майно не відповідає критеріям речового доказу;
4. майно не підлягає спеціальній конфіскації або конфіскації;
5. відсутні ризики його приховування, пошкодження чи відчуження;
6. порушено права власника майна.

Суд перевіряє наявність правових підстав, передбачених ст. 170 КПК України, які були покладені в основу накладення арешту, а клопотання за ст. 174 КПК України можна подавати необмежену кількість разів, якщо з’явилися нові обставини або нові докази.

Відповідно до ст. 309 КПК України ухвала за результатами розгляду клопотання в порядку ст. 174 КПК України апеляційному оскарженню не підлягає, а заперечення проти неї можуть бути подані під час судового розгляду по суті.

АО «Брати Федорови» має великий досвід у підготовці та подачі апеляційних скарг на ухвали слідчих суддів, а також клопотань в порядку ст. 174 КПК України, за результатами розгляду яких отримували позитивний результат, арешти майна скасовувалися, а незаконно арештоване майно було повернуто їх власникам.